Народився 16 травня 1968 р. у м. Івано-Франківськ. Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (тепер — Львівський національний університет ім. І. Франка) (1992). Спочатку працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, а згодом — у рідному місті учителював, був барменом, сторожем, ведучим на радіо РМ «Вежа». Співпрацював також із львівськими газетами «Експрес» та «Поступ». У 1992-1994 рр. був мандрівним співредактором журналу «Четвер». Лауреат видавництва «Смолоскип» (1997). Член Асоціації українських письменників. Живе в Івано-Франківську.

Тарас Прохасько — автор прозових книг: «Інші дні Анни» (К.: Смолоскип, 1998) та «РМ «Галичина» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001). До книги «Інші дні Анни» ввійшли повісті «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)», «Довкола озера», «Некрополь» та «Від чуття при сутності». В Івано-Франківському видавництві «Лілея-НВ» підготовлена до друку окремою книгою повість Тараса «Непрості».

Його повісті опубліковані: «Некрополь» та «Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)» — у «Четверзі» (відповідно: 1993. — Ч.4 та 1996. — Ч.7 — так званому «Псевдо-Перевалі», себто проект-імітації під назвою «Перевал». — 1995. — Ч.1), а «Довкола озера» та «Від чуття при сутності» — у «Сучасності» (відповідно: 1994. — Ч.12 та 1996. — Ч.10). У часописі «Критика» вміщені «Радіоновели з циклу «РМ «Галичина» (2001. — Ч.6) та в альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — Ч.2).

Його твори ввійшли в антології: прози «Тексти» (К.: Смолоскип, 1995: повість «Некрополь»), дев'яностих «Іменник» (К.: Смолоскип, 1997: повість «Essai de deconstruction та хрестоматійний додаток «МУЕАЛ» (Плерома. — 1998. — Ч.3: уривок з повісті «Від чуття присутності»). Низка оповідань та філософських есе опубліковані у часописах «Четвер» (1992. — Ч.1(3), «Кур'єр Кривбасу» (1999. — Ч.119-121), альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1) та ін.

Твори Тараса перекладені польською мовою і вийшли окремою книгою «Inne dni Anny (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2001) (переклади Лідії Стефанівської та Ренати Руснак). Повість «Некрополь» перекладена англійською мовою й опублікована в антології «Two Lands, New Visions» (1998).

Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.

Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. Тарас по-своєму трактує і саму філософію: «ФІЛОСОФІЯ. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше нема нічого, вона є Всім» (Прохасько Т. ЛЕКСИКОН таємних знань//Четвер. — 1992. — Ч.1 (3). — С.81).

Повість «Від чуття при сутності» вперше опублікована у «Сучасності» (1996. — Ч.10), а оповідання «Ботакє» — у «Кур'єрі Кривбасу» (1999. — Ч.119-121) та альманасі «Кінець кінцем» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — Ч.1). Тексти подано за часописами.

За матеріалами видавництва "Кальварія"

Читати інтерв'ю Тараса Прохаська "ПрОстий" для "АртВертепу"