Андрусяк Іван Михайлович
Андрусяк Іван Михайлович (28 грудня 1968, с. Вербовець, Косівський район, Івано-Франківська область) — поет, прозаїк, літературний критик, перекладач.
Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова деґенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління «дев’ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція - від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої творчості до символічно-асоціативного письма «Часникового соку», витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» - Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»). Проза Івана Андрусяка - це «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940-50-х років. Із 2000 р. активно виступає як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур’єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». Лауреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996) та ім. Бориса Нечерди (2002). Член АУП. Живе і працює в Києві.
Поетичні збірки
«Депресивний синдром» (в кн.: Нова дегенерація. Івано-Франківськ: Перевал, 1992)
«Отруєння голосом» (К.: Смолоскип, 1996) «Шарґа» (Львів: Лір-Артіль - Піраміда, 1999)
«Повернення в Ґалапаґос» (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2001)
«Сад перелітний» (Львів: Кальварія, 2001 / серія «Ковчег»)
«Дерева і води» (Харків: Акта, 2002 / серія «Ars poetica»)
«Часниковий сік» (К.: Факт, 2004 / серія «Зона Овідія»)
«Храбуст» (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2006)
Проза
Вургун (К.: Діокор, 2005, до книжки увійшли повість-метафора «Реставрація снігу», новела «Шарґа», роман-новела «Вургун»)
|
Посилка: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=257&type=biogr |
Андрусяк Іван Михайлович (28 грудня 1968, с. Вербовець, Косівський район, Івано-Франківська область) — поет, прозаїк, літературний критик, перекладач.
Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова деґенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління «дев’ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція - від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої творчості до символічно-асоціативного письма «Часникового соку», витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» - Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»). Проза Івана Андрусяка - це «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940-50-х років. Із 2000 р. активно виступає як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур’єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». Лауреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996) та ім. Бориса Нечерди (2002). Член АУП. Живе і працює в Києві.
Поетичні збірки
«Депресивний синдром» (в кн.: Нова дегенерація. Івано-Франківськ: Перевал, 1992)
«Отруєння голосом» (К.: Смолоскип, 1996) «Шарґа» (Львів: Лір-Артіль - Піраміда, 1999)
«Повернення в Ґалапаґос» (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2001)
«Сад перелітний» (Львів: Кальварія, 2001 / серія «Ковчег»)
«Дерева і води» (Харків: Акта, 2002 / серія «Ars poetica»)
«Часниковий сік» (К.: Факт, 2004 / серія «Зона Овідія»)
«Храбуст» (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2006)
Проза
Вургун (К.: Діокор, 2005, до книжки увійшли повість-метафора «Реставрація снігу», новела «Шарґа», роман-новела «Вургун»)
навігація
випадкове фото
наші партнери
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
